1 травня 2013 р. Б. на запрошення єпископа-номінанта Іскії монсеньйора Петра Ланєзи єпископ Іриней Білик, ЧСВВ – канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре прийняв участь в Архієрейській хіротонії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Неаполя кардинал Крешенціо Сепе.

В суботу 4 травня о 18:00 год. римського часу Папа Франциск очолив молитву на вервиці в Папській базиліці Санта Марія Маджоре в м.Римі.

Після вітальної промови архіпресвітера базиліки кардинала Сантоса Абріль-і-Кастельо розпочалася вервиця. На закінчення молитви Папа Франциск звернувся до всіх присутніх:

Високопреосвященним і Преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Прийдіте, пиймо нове пиття,
що не з каменя неплідного чудесно випливає,
але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос,
в ньому ми утверджуємось (Канон Пасхи).

Дорогі в Христі!

У світлий празник Воскресіння нашого Господа свята Церква запрошує всіх своїх дітей почерпнути живу воду з «джерела нетління, яке виточив із гробу Христос». Прообразом цього пасхального джерела була відома старозавітна подія, коли ізраїльський народ, здійснюючи свою Пасху – перехід з єгипетської неволі до обіцяної землі, посеред безводної пустелі став свідком чуда: Мойсей, за наказом Бога, вдарив своїм посохом по скелі, що на горі Хорив, і з неї потекла вода – на радість і спасіння всього люду (пор. Вих. 17, 1−6). Нині настав час сповнення обітниці, яку заповідало це старозавітне чудо: камінь відвалено і з гробу Спасителя потекли життєдайні потоки божественної благодаті, які наповнюють кожного віруючого життям воскреслого Христа,  преображають кожну людську душу і цілий всесвіт. Ці життєдайні потоки – це сила животворної Божої любові, яка виявилася могутнішою від злоби пекла, від гріховності людини та від самої смерті. Отримавши звістку про воскресіння, Христові учні поспішили до спорожнілого гробу Спасителя, а зустріч із живим, воскреслим Ісусом назавжди змінила їхнє життя: смуток перемінився на радість; відчуття безсилля і розпачу – на відчуття перемоги над смертю і всім, що тримає людину в рабстві гріха; страх і непевність перед майбутнім – на непогамовне прагнення поєднати всіх людей із цим джерелом вічного життя проповіддю, що «Христос воскрес»!