ТЕЛЕКАНАЛ «ІНТЕР» В ПАПСЬКІЙ БАЗИЛІЦІ САНТА МАРІЯ МАДЖОРЕ Творча група київського телеканалу «Інтер» в програмі поїздки по Італії у вівторок 9 листопада ц.р. завітала до Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, де мала нагоду зустрітися і взяти інтерв’ю в Каноніка цієї Базиліки єпископа Іринея Білика. Папа Венедикт XVI очолив Службу Божу за померлих кардиналів та єпископів протягом року В четвер, 4 листопада 2010 року, в базиліці Святого Петра у Ватикані Папа Римський Венедикт XVI о годині 11.30 римського часу очолив Божественну Літургію за кардиналів та єпископів, що померли від листопада 2009 до листопада цього року. За цей час померло 6 кардиналів та 122 архієпископи і єпископи в різних країнах світу.
В цьому Богослужінні прийняли участь численні кардинали, архієпископи, єпископи, священики, монахи та монахині і численні вірні, як також представники Дипломатичного Корпусу при Апостольській Столиці. На цьому Богослужінні був присутній також єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, теперішній канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Апостольській Столиці пані Тетяна Іжевська. Архієрейська Божественна Літургія 1 листопада 2010 року Божого в Папській Базиліці Санта марія МаджореКоли 1 листопада Церква латинського обряду торжественно відзначає урочистість Всіх Святих, ми, за словами блаженної памяти Йосифа Сліпого « Згадуємо віднову нашої держави і клонимо голову перед тими, що поклали свої буйні голови за кращу долю і волю українського народу у своїй державі... Це також день поминок наших архиєреїв жертв війни... що в невсипущій праці і обороні Церкви і народу, як ісповідники віри, віддали своє праведне і святе життя, зложили свої заслуги перед Богом та тим прикрасили наше українське буття... Це також річниця смерти Кир Теодора Ромжі і Слуги Божого митрополита Андрея...»
Так, 1 листопада минає 92 річниця з нагоди події проголошення Західно-Української Народної Республіки. Події цього Дня в Історії України отримали назву Листопадового Зриву чи Листопадового Чину. Це були початки створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) з Президентом Євгеном Петрушевичем. ПОСЛАННЯ ДО БОЖОГО ЛЮДУ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ(з нагоди закінчення Спеціальної асамблеї Синоду Єпископів для Близького Сходу )
«Громада вірних мала одне серце й одну душу» Нашим братам священикам, дияконам, монахам, монахиням, богопосвяченим особам, нашим дорогим мирянам і всім людям доброї волі. Вступ 1. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Синод Єпископів для Близького Сходу був для нас новою П’ятдесятницею. «П’ятдесятниця – це унікальна подія, але також постійний динамізм. Синод Єпископів є привілейованим часом, під час якого може бути відновленим шлях Церкви та благодать П’ятдесятниці» (Папа Венедикт XVI, Проповідь під час Літургії з нагоди відкриття Спеціальної асамблеї для Близького Сходу Синоду Єпископів, 10 жовтня 2010 р.). Ми – Патріархи та єпископи Католицьких Церков на Близькому Сході – прибули до Рима зі всією нашою духовною, літургійною, культурною та канонічною спадщиною, несучи в наших серцях проблеми та очікування наших людей. ВЕНЕДИКТ XVI ПРИЙНЯВ ЧЛЕНІВ ПАПСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУКВід 28 жовтня до 1 листопада 2010 р. у Ватикані триває Пленарна зустріч Папської Академії Наук. Її тема – «Наукова спадщина ХХ століття». В перший день праць зустрічі її учасників прийняв Папа Венедикт XVІ. У своїй промові він висловив побажання, щоб наука завжди керувалася пошуком істини та звернув увагу на те, що не слід дивитися на науку, як на панацею, а з другого боку, не слід дивитися на неї з почуттям страху.
Завданням науки, зазначив Святіший Отець, було і залишається терпеливе та, одночасно, захоплююче шукання істини щодо всесвіту, природи та людини. Цей пошук може бути успішним та зазнавати поразок. Папа наголосив на тому, що Церква шанує науковців, вдячна за їхню працю та заохочує її продовжувати, а науковці, в свою чергу, дедалі більше доцінюють необхідність відкритися на філософію, щоб відкрити підґрунтя своїх методів, згідно з теорією пізнання. «У свою чергу, – додав Венедикт XVI, – Церква переконана, що, врешті-решт, наукова діяльність черпає користь з визнання духовного виміру людини та її шукання відповідей на остаточні запитання». |
