My son, give me your heart,
and let your eyes observe my ways. (Prov. 23:26)

Dear Young People in Christ!

I always await Palm Sunday with great anticipation – the day of the glorious entrance of Christ into Jerusalem – for it is an opportunity to support and bless you and to speak to you the Word of God.

Today we experience a profound Gospel event – the entrance of the Lord into Jerusalem. This is a celebration of Christ’s triumph and glory that opens the door to suffering and death, one of the most important episodes of His life. The people greet Jesus with great elation because news that He restored life to Lazarus had spread across the land like lightning. The thunderous welcome of Jesus at His entry into the city is a manifestation of the joy at encountering a person who recently revealed Himself as a life-giver, by having “called” to life His friend with the words, “Lazarus, come out!” Our Lord – still before he set out on His own path of suffering, death and resurrection – weeps for His deceased friend and returns him to life – because life, not death, is the human vocation!

Дай мені, сину, твоє серце,
і очі твої нехай доріг моїх пильнують (Прип. 23, 26).

Дорога в Христі молоде!

Завжди з нетерпінням очікую Квітної неділі – дня славного в’їзду Христа до Єрусалима, щоб скористати з нагоди підтримати, благословити вас і звернутися до вас Божим словом.

Сьогодні ми переживаємо глибоку євангельську  подію – вхід Господній до Єрусалима. Це празник Христового торжества і слави, який відкриває двері до страждань і смерті, одного з найважливіших епізодів із Його життя. Люди зустрічають Ісуса Христа дуже піднесено, бо чутки про те, що Він повернув до життя Лазаря, блискавично поширилися по всьому краї. Бурхливі вітання Христа на в’їзді до міста – це вияв радості від зустрічі з тим, хто напередодні явив себе як життєдавець, «викликавши» до життя свого друга словами: «Лазарю, вийди сюди!». Наш Господь, ще до того як ступив на власну дорогу терпіння, смерті і воскресіння, плаче над своїм померлим другом і повертає його до життя. Бо життя, а не смерть, є покликанням людини!

18 березня в екуменічному центрі неподалік Ватикану відбулась презентація книги о. Атанасія Маквея про блаженного Микиту Будку. На презентації був присутній також Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ.

“Божий мученик. Свідок історії – блаженний Микита Будка, перший український католицький єпископ в Канаді” – назва книжки під авторством о.-дра Атанасія Маквея, українського церковного історика, що працює в архівах Ватикану над дослідженнями української історії кінця XIX-першої половини XX століття.

Кардинал П’єтро Паролін зустрівся з Президентом Білорусії О. Лукашенком. Від 12 до 15 березня тривав візит до Білорусі Державного Секретаря Апостольської Столиці кардинала П’єтро Пароліна. Програма подорожі, яка відбувалася на запрошення місцевої влади, включала зустрічі з політичним проводом країни, з представниками Православної Церкви, з місцевою Конференцією Католицьких Єпископів, посвячення наріжного каменя під спорудження Апостольської Нунціатури в Мінську, участь в нічному чуванні з молоддю, Євхаристійні богослужіння. Візит став нагодою ознайомитися з життям місцевої Церкви та поглибити стосунки між Церквою та державою. Попередні такі відвідини 2008 року здійснив кардинал Тарчізіо Бертоне.

Папа Франциск оголосив про проведення Надзвичайного Ювілейного Року, приуроченого Божому милосердю. Він повідомив про це у п’ятницю, 13 березня 2015 р., наприкінці проповіді під час покаянного богослужіння в базиліці св. Петра.

«Дорогі брати й сестри, я часто задумувався над тим, як Церква може зробити очевиднішою свою місію бути свідком милосердя, — сказав він. — Це шлях, який розпочинається з духовного навернення. І ми повинні ступити на цей шлях. Саме тому я вирішив проголосити Надзвичайний Ювілей, у центрі якого буде Боже милосердя. Це буде Святий Рік Милосердя. Ми бажаємо прожити його у світлі Господнього слова: “Будьте милосердні, як ваш Отець” (Лк 6, 36). Це стосується зокрема сповідників.