У четвер, 24 вересня 2009 року, о 10-ій годині ранку в соборі Святої Софії у Римі була відслужена заупокійна Свята Літургія, та відбувся Чин Архиєрейського похорону новопреставленого Архієрея Кир Мирослава Марусина. Похоронні богослужіння очолив Aрхиєпископ Циріл Васiль, ТІ, Секретар Конґреґації для Східних Церков у співслужінні з вповноваженим від імені Блаженнішого Любомира Гузара,  Преосвященним Владикою Діонісієм Ляховичем, Апостольським Візитатором для українців греко-католиків в Італії та Іспанії та Владиками Кир Михаїлом Гринчишиним, Апостольськиим Екзархом для українців греко-католиків у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, Кир Іринеєм Біликом, ЧСВВ, Каноніком Папської базиліки Святої Марії Більшої у Римі, Кир Юрієм Джуждаром, Апостольським Екзархом для вірних візантійського обряду в Сербії та Чорногорії та Кир Даниїлом Козлінським, єпископом-помічником Куритибської єпархії святого Івана Христителя для українців греко-католиків у Бразилії. У богослужінні брали участь десятки священиків, серед яких о.мітр.прот.Іван Дацько, Президент товариства українців-католиків в Італії «Свята Софія», о. монс. Ярослав Карпяк, працівник Конгрегації Східних Церков, о.Олександр Сапунко, пасторальний координатор для українців греко-католиків в Італії, ректори папських колегій їх співпрацівники та питомці, представники генеральних домів чоловічих та жіночих монаших чинів та згромаджень УГКЦ та вірні. Також на Святій Літургії була присутня Посол України при Святому Престолі, Пані Тетяна Іжевська.

Я, многогрішний раб Господа мого Ісуса Христа, недостойний архієрей Мирослав, перед останнім моїм віддихом і переходом з цього світу у вічність віддаю ще раз тут на землі славу, честь і поклін Пресвятій, одноістотній, животворній і нероздільній Трій­ці, Отцю і Синові і Святому Духові. Вірую сильно і визнаю все те, чого навчав Ісус Христос, що проповідували св. Апостоли, що учили святі і богоносні Отці, а зосібна Вселенські Собори, чого навчали римські Архієреї та що подає до вірування свята католицька Церква. В тій святій вірі я жив, сам її як єпископ проповідав і в тій вірі хочу вмерти з надією на воскресення і на вічне життя та безконечне блаженство з Ангелами і Святими.

Прощаючись з цим світом, заявляю передусім вірність та послух Святішому Вселенському Римському Архієреєві, Намісникові Ісуса Христа на землі, та видимому голові святої Церкви. Заявляю рівнож мою єдність з цілим католицьким Єпископатом, як продовженням апостольського собору, що є тісно з'єднаний з Римським Архієреєм, наступником св. Петра.

Дякую Всевишньому Господеві за його превелику ласку, що від юности моєї влив у моє серце велику любов до Вселенського Архієрея, заступника Ісуса Христа на землі.

Знімка Папи Пія ХІІ, за якого Архієрейського служіння я прийшов на світ, висіла в моїй сільській хатині разом з портретом Митрополита Андрея. Мій батько не раз висловлювався з великою пошаною про Папу Римського.