14 жовтня 2008 року Божого з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці та з нагоди 30 річниці своїх ієрейських свячень єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, теперішній Канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, відправив Божественну Архієрейську Літургію та виголосив проповідь по Ватиканському радіо.

Разом з ним співслужили преподобний о.Іриней Валявка ЧСВВ та преподобний о.Франциск Онисько ЧСВВ. Співав хор Сестер Служебниць та мирян.

Владика Іриней подякував усім, хто привітав його з 30 річницею ієрейських свячень та духовно єднався з ним і уділив усім своє Архієрейське благословення.

Пропонуємо звукозапис цієї Святої Літургії, відправленої у каплиці Благовіщення Радіо Ватикану:

Проповідь:

16 вересня ц.р. у Ватикані, в Палаці «Cancelleria», відкрилась виставка «Великі цивілізації Старої Європи: Кукутень-Трипілля (VI–III тис.до Р.Х.)».

«Виставка Трипільської культури у Ватикані має велике історичне значення для України», - сказав голова ради директорів ІСД, один з ініціаторів виставки Сергій Тарута, презентуючи виставку «Великі цивілізації Старої Європи: Кукутень-Трипілля (VI–III тис.до Р.Х.)».

С.Тарута розповів, що Трипільська культура була виявлена дослідниками ще в кінці ХІХ ст., однак вона не була відома широкому загалу, оскільки Радянському Союзу не було вигідно популяризувати велику цивілізацію на території України, оскільки це могло підняти національний патріотизм українців.

Лише останнім часом, завдяки значним зусиллям співвласника музею національно-культурної спадщини України «Платар» Сергія Платонова, почали збиратись експонати тієї епохи, щоб зробити це надбанням світової спільноти.

Трохи менша виставка вже пройшла у Польщі. На виставці в Римі представлені унікальні експонати трьох країн: України, Молдавії і Румунії.

С.Тарута поділився планами щодо подальших виставок, зокрема, в кінці поточного року ця виставка буде експонуватися в національному музеї Будапешта. Також існує домовленість про проведення цієї виставки у національному музеї Британії, Луврі, а також планується трьохрічне турне музеями Америки.

В Римі було представлено 450 експонатів, які зберігаються у національних і приватних колекціях трьох країн.

Виставка була зроблена з використанням спеціального обладнання, яке давало змогу побачити реконструйовані археологами первісні міста. «Це справляє сильні враження та змушує людину замислитись над великою історією наших трьох країн»,- сказав С.Тарута.

5 вересня ц.р. в залі засідань Римської міської Ради «Юлія Цезара» проведено міжнародну наукову конференцію на тему «Голодомор в Україні: 75-та річниця трагедії», організовану дипломатичним представництвом України та українськими асоціаціями в Італії за підтримкою італійських інституцій.

 Перед відкриттям конференції перед будинком міської Ради було вивішено Український Національний прапор і запалено від смолоскипа символічну свічку пам’яті Голодомору.

До Італії прибула «Незгасима свічка» – вічний вогонь, запалений 6 квітня цього року в Австралії у рамках міжнародної акції «Україна пам’ятає - світ визнає!» у 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Символічний смолоскип, що прибув з Португалії, перебував на італійській землі від 2 до 8 вересня 2008 року.

"Акцію „Незгасима свічка”, яку проводить українська громада у світі під гаслом „Світ визнає. Україна пам’ятає”, було проведено також Посольством України при Святому Престолі у Ватикані за сприяння Архіпресвітера Папської базиліки Св.Ап. Петра кардинала Анджело Комастрі. 5 вересня Посол України при Святому Престолі Тетяна Іжевська, спільно із співробітниками Посольства, встановила запалену напередодні від символічного смолоскипа „Незгасиму свічку”, на престолі святого Еразма, який також називають «українським», бо там знаходяться мозаїчні зображення Святого князя Володимира та Святої рівноапостольної княгині Ольги.

Біля свічки було покладено також колос пшениці і напис на італійській мові:

Коментуючи цю подію, Посол України при Святому Престолі пані Тетяна Іжевська, зокрема, зазначила: „Ми встановили сьогодні символічну „Незгасиму свічку” у соборі Святого Петра у Ватикані на знак вшанування пам’яті мільйонів загиблих під час жахливої трагедії Голодомору 1932-1933 років. Біля свічки ми поклали також колос пшениці. Цей колос потрапив до Ватикану із Сан-Франціско, де мені довелося бути присутньою під час поминального богослужіння у соборі Святої Марії на вшанування жертв Голодомору. Пам’ятний колос передали мені з вівтаря цього собору представники української громади у США. І цей факт є символічним ланцюжком, що свідчить про єдність українців в усьому світі. А в єдності наша сила”.

Закінчення акції «Незгасима свічка» біля престолу святого Еразма в Папській базиліці Св.Ап. Петра відбулося за участю Єпископа Іринея Білика, ЧСВВ, Каноніка Папської Базиліки Санта Марія Маджоре в присутності численних паломників з різних країн.

«Проминули саме тепер 34 роки як бл. п. Архієпископ Іван Бучко простився зі своєю Alma Mater – Колеґією св. Йосафата, з Римом, зосібна з українською громадою і відійшов до Господа», – з таким словом промовив 21 вересня Архієпископ Мирослав Марусин під час Панахиди на гробі бл. п. Архієпископа Івана Бучка, якого поховано в крипті українського собору Святої Софії, що у Римі. На поминальні моління зійшлися церковні достойники та громада Риму. Співслужили з владикою Мирославом Марусином владика Іриней Білик, ЧСВВ, о. д-р І. Музичка, отці Папської Колеґії Св. Йосафата, душпастирі української парафії при храмі Св. Софії.

Владика у своїх спогадах про Архіпастиря Скитальців пригадав, що до останнього дня служив він ще Божественну Літургію, день провів при праці біля свого столика, відповів трьом священикам на їхні листи, а пошти, що прийшла цього дня з-за океану вже не бачив і не читав. Були це напасливі «листи-повчання» від трьох достойних мужів, його давніх приятелів, щедро обдарованих милістю і довір’ям як і немалими допомогами у злиденних повоєнних роках. При заході сонця Владика вийшов на милу йому терасу, поглянув на Собор св. Петра, на Рим і обмінявся ще бадьорими словами зі мною, а на прощання мовив: «Благослови Владико», вступив до молитовниці, а тоді вже на відпочинок – тим разом вічний: Ангел смерти чекав на нього і забрав його праведну душу з собою.